Чому Китай хоче українські сільскогосподарскі угіддя

Чому Китай хоче українські сільскогосподарскі угіддя

Цього тижня Китай оголосив про найбільшою оренду земель: 3 млн. га української землі. Або, простіше кажучи: 1/20 частини всієї України. Угода приноситиме 2,6 млрд. доларів Українї щорічно протягом 50 років, що призведе до перспективи нового типу колоніалізму, де багаті країни будуть отримувати ресурси з більш бідних і все це під виглядом економічного трансферту.

 

Протягом наступних 50 років (термін угоди Китай — Україна) відносини можуть впливати також і на політику країни, коли, наприклад, Китай спробує заручитися підтримкою для нової торговельної політики або проти військових дій. Кожен день країна проводить економічні операції, можливо, більші, ніж США, що є одним з найбільших боржників Китаю. Але Україна може стати найбільшим прикладом того, що станеться, коли кредитор почне диктувати дебітору, боржнику, чого робити і чого робити не слід.

 

Китай споживає близько 20 відсотків продуктів харчування у світі, і це не дивно, при населенні 1,3 млрд. чоловік. Але країна має лише дев’ять відсотків від загальної кількості світових сільськогосподарських угідь. Протягом багатьох десятиліть, невідповідність була терпимою. Китай знайшов способи збільшити своє внутрішнє постачання продовольством за допомогою аграрного суспільства.

 

Тепер, коли населення Китаю продовжує збільшуватися, чому сприяла швидка індустріалізація, країна зайшла в глухий кут. Чисельність, схоже, не є стійкою. Це загальна реальність, з якою стикаються індустріальні країни. У певний момент у процесі розвитку, країни переживають прекрасний економічний підйом. Населення збільшується, що викликає споживчий попит. Збільшення житлових потреб людей призводить до будівництва будинків, там, де могли б рости зернові культури. А зміни в навколишньому середовищі, як правило, призводять до обмеження виробництва продовольства.

 

Південна Корея, Єгипет та Об’єднані Арабські Емірати всі були в подібній ситуації протягом останніх п’яти років. Вони могли збільшити кількість фермерів, але те, що їм реально потрібно для цього, так це більше землі. Який же вихід? Придбати більше землі — і в тих країнах, які або не мають потреби в ній, або могли б використовувати гроші замість неї.

 

У 2008 році ОАЕ придбали 324 гектарів землі в Пакистані. Через рік, Південна Корея заплатила майже вдвічі більше за цей шмат землі в Судані. Пропозиції, подібні до цього, не є програшними.

 

Земля від природи нічого не варта, тому, місцевість, де Китай буде збирати врожай в Україні, звичайно не буде використовуватися, для того щоб нагодувати майбутні генерації українського народу. Китай буде також відправляти насіння і добрива і будувати кілька життєво важливих об’єктів інфраструктури в Криму, автономній частині України.
Згідно з дослідженнями, проведеними в січні, у світі між 0,75 і 1,75% сільськогосподарських угідь були передані іноземним інвесторам. І це не просто ділові відносини.

Дмитрий Майдан


75

Новости партнеров