Основне навантаження перед реформуванням країни під вимоги ЄС несло населення Польщі і Прибалтики — аналітик

Основне навантаження перед реформуванням країни під вимоги ЄС несло населення Польщі і Прибалтики — аналітик

Основне навантаження з модернізації інфраструктури під вимоги ЄС при вступі до Євросоюзу несло населення Польщі, Естонії, Латвії та Литви. Про це на конференції «Перспективи економічного розвитку України в контексті інтеграційних процесів» розповів редактор журналу «Балтійський світ» Дмитро Кондрашов.

 

«Дуже важливо розуміти, що входження Прибалтики і частково Польщі в ЄС було оплачено з трьох основних джерел. Перше і найголовніший джерело — це ті шокові реформи, які бивлі проведені в цих країнах. Була зрізана і зведена до нуля вся соціальна система. Друге джерело доходу — розпил радянської спадщини, тобто якась приватизація, висновок стредств виробництва та іншого з суспільної власності, з якою вона перебувала в СРСР, у приватну власність і надалі її капіталізація. Надалі ці ресурси були спрямовані на модернізцацію системи інфраструктури Естонії, Латвії та Литви. Наступний ресурс — підвищення цін на енергоносії для Естонії, Латвії, Литви і частково Польщі. Виведення на ринковий рівень почався тільки з 2004 року, до цього року за домовленостями між урядом Єльцина і США Росія була спонсором руху цих країн до Європи. Росія тоді теж вважала, що вона рухається в Європу», — розповів колишній житель Естонії Кондрашов.

 

 

Жодного з цих трьох ресурсів в України вже немає, вважає аналітик. А сподівається на «міфічні» 150 міллардів доларів також не варто, тому що подібної допомоги в Польщі, Латвії та Естонії не було.

 

«Певні євродотацій йшли, але основне навантаження з модернізації інфраструктури під вимоги ЄС несло саме населення», — упевнений Кондрашов.

Дмитрий Майдан


134

Новости партнеров